Вчилася в училищі з 1990 по 1993 рік і ці роки вважаю найкращими в своєму житті.

Це самі золоті роки.

У той час всі одержували стипендію і це була велика допомога.  Подруги з училища на загубилися і ми продовжуємо дружити, хоча у всіх нас сім'ї і багато турбот.
Вдячна викладачам за ті знання, які отримала в училищі. Шкода, що заріс фонтан між учбовими корпусами. Зараз це тільки клумба.

Зараз працюю в Білій Церкві в Міському Центрі профілактики і боротьби з ВІЧ. Роботу свою люблю і віддаюся їй на всі 100%.

Активно допомагаю людям, беру участь в конференціях і семінарах, цікавлюся новітніми методами лікування цієї хвороби.

Наш центр має все необхідне для допомоги цим хворим, включаючи найдорожчі ліки, які для хворих повністю безкоштовні.
Своїх колег - медсестер хотілося б бачити більш захищеними.

У нас тільки обов'язку і ніяких прав.

Таня Максюна

(Соколовська)

Повх

Ірина Дмитрівна

Вступила до Київського медичного коледжу ім. П.І.Гаврося в 2001 році та продовжила навчання до 2004 року на фельдшерському факультеті.

Я абсолютно ніколи не мріяла бути медичним працівником, але так склались обставини, що між педагогікою і медициною я обрала останнє. Мій вибір був свідомий, бо за мету в житті я ставила одне непохитне бажання – допомагати людям. Бути медиком це не лише розумітися на ліках, а перед усім боротися за життя людей.

Всі два роки я була старостою в своїй 22 групі і там серед тридцяти студентів знайшла справжніх друзів з якими товаришую і по цей час. Процес навчання, як для мене, був складним, але знання я отримала відмінні, як і оцінки. Нашим наставником була чуйна і відверта людина – Смирнова Таїсія Петрівна, яка сіяла в наших серцях зерна любові і добра до всього живого на планеті.
В роботі, як і в житті не все складається так. як я того хочу. Звичайно є і розчарування, і перемоги. Для вдосконалення своїх знань (я працюю медичною сестрою) ввечері продовжую навчання в рідному коледжі на факультеті “ медична сестра - бакалавр”. І в даний час мене це робить щасливою людиною.

Закінчила Київське медичне училище №2 (зараз КМК їм. П.І.Гаврося) в 1985г..

Професія медичної сестри подобалася з дитинства і рішення поступити в медучилище було твердим і усвідомленим.

Стіни рідного училища тоді ростили до 2,5 тис. майбутніх фельдшерів, медсестер і фармацевтів. Не дивлячись на таку величезну кількість студентів, життя в училищі било ключем: гуртки, спортивні секції, художня самодіяльність, екскурсії, причому на все це знаходився час і у викладачів і у студентів, не дивлячись на шестиденний учбовий тиждень і двозмінний режим навчання.
Через всю свою професійну діяльність я несу щире відчуття подяки своїм вчителям: Волковой А.Б., Овсянникову В.В., Яроцкой В.В., Мариенко Л.В., Лоткиной Н.М. і багатьом іншим.

Чим більше часу проходить з моменту випуску, тим сильніше усвідомлюю, що відбулася, як медсестра саме завдяки моїм педагогам, але медицина на місці не стоїть і коли встало питання про можливість отримання кваліфікації “медична сестра - бакалавр” і продовжені навчання, я, ані секунди не думаючи, прийшла на Белецкого,16 і немов повернулася в юність. Багато води витекло з тієї пори, але вчитися в коледжі, як і раніше, цікаво та і наших випускників раді бачити в багатьох лікувальних закладах.

Якименко

Валентина Володимирівна

Цією сторінкою можна скористатись для опису свого життєвого чи професійного досвіду.

Ви маєте можливість просто розповісти о якихось своїх враженнях, згадати навчання у коледжі та інше.